За
статистикою Всесвітнього антидопінгового агенства та інших спортивних
організацій основна частина проблем, які виникають у спортсменів з допінговим
контролем, викликані однією простою причиною: спортсмени як професіонали, так і
шанувальники, мало знають про те, що таке насправді допінг, які медичні
препарати належать до заборонених, до яких наслідків для здоров’я приводить застосування допінгу. Навіть провідні
спортсмени світу, перемжці Олімпійських ігор та інших найбільших змагань часто
абсолютно не орієнтуються в цьому питанні.
Анаболічні агенти
Анаболічні
агенти можуть покращувати фізичні кондиції спортсменів, але їх застосування
загрожує серйозними побічними ефектами. Тут ми розглянемо два класи анаболічних
агентів:
1.
Анаболічні андрогенні стероїди.
2.
Бета-2 агоністи.
Анаболічні
андрогенні стероїди
–це штучні аналоги гормону тестостерону. Тестостерон є чоловічим статевим
гормоном, у чоловіків його більше, у жінок- менше. Анаболічні андрогенні
стероїди володіють як анаболічним, так і андрогенним ефектом, хоча переважання
якої-небудь з цих властивостей залежить від конкретного продукту, а також від
особливостей організму.
Анаболічні
андрогенні стероїди часто називають анаболічними стероїдами, тобто ці назви
використовуються як синоніми.
Дія анаболічних
андрогенних стероїдів
Тестостерон
стимулює розвиток чоловічої репродуктивної системи, вторинних статевих ознак,
таких як волосся на обличчі і низький голос (андрогенний ефект), а також посилене
зростання м’язів і кісток (анаболічний ефект).
Медичне
застосування анаболічних андрогенних стероїдів
Анаболічні
стероїди застосовуються для лікування пацієнтів, страждаючих такими
захворюваннями:
-дефіцит власного натурального
тестостерона;
-затримка статевого дозрівання;
-деяки типи імпотенції;
-рак молочних залоз;
-виснаження організму, викликане СНІДом або
іншими хворобами.
У
минулому анаболічні стероїди застосовувалися для лікування остеопорозу і деяких
захворювань крові.
Анаболічні
стероїди доступні у продажу по рецепту лікаря. Стероїди сумнівної якості і
нерозумілого походження можна знайти в різних інтернет-магазинах.
Чому вони
заборонені?
У
принципі, анаболічні агенти повинні використовуватися тільки в медичних цілях.
Їх використовування для поліпшення фізичних кондицій не тільки суперечить
принципам чесної спортивної боротьби, але і піддає серйозному ризику здоров’я
спортсмена, а також безпеку його суперників і глядачів.
В основному,
спортсмени використовують стерїди для досягнення наступних цілей:
-збільшення м’язової маси і сили;
-скорочення часу на відновлення після
навантажень;
-збільшення тривалості та інтенсивності
тренувань.
Анаболічні
стероїди імітують натуральні гормони людського організму, тому вони можуть
порушувати гормональний статус. Побічними ефектами цього можуть бути
захворювання печінки, підвищений тиск, зростання рівня холестерину в крові, що
серйозно підвищує ризик серцево-судинних захворювань. Можливо, не менш серйозну
загрозу для здоров’я представляють і інші наслідки прийому стероїдів –
виникнення психологічної залежності, депресій чи схільності до жорстокості.
Інші можливі
побічні ефекти:
У чоловіків:
-прищі;
-змешення в розмірах яєчок;
-редукція сперматогенезу (що може привести
до імпотенції);
-безплідність;
-збільшення простати;
-збільшення грудей;
-раннє облисіння;
-дисфункція нирок і печінки;
-агресивна поведінка і часта зміна настрою.
У жінок:
-прищі;
-пониження тембру голосу;
-інтесивне зростання волосся на обличчі та
тілі;
-порушення меструального циклу;
-збільшення клітору;
-агресивна поведінка і часта зміна настрою;
-пошкодження ембріону.
У підлітків:
-важка форма акне по всьому тілу;
-зупинка росту внаслідок передчасного
закриття пластинок росту
довгих трубчастих кісток.
Деякі
анаболічні стероїди застосовують у вигляді ін’єкцій. При недотриманні
стерильності виникає ризик зараження такими інфекціями як гепатит або СНІД.
Ще одна
проблема, пов’язана з анаболічнимі стероїдами,-
це їх нелегальне виробництво. Препарати, вироблені нелегально, можуть бути
підробленими, містити сторонні домішки і добавки, здатні завдати дуже серйозної
шкоди здоров’ю спортсмена.
Заборонені допінгові методи
Всього
на даний момент існує три допінгові методи, заборонені в спорті:
-кров’яний
допінг;
-використовування штучних переносників кисню
або
збільшувачів об’єму плазми;
-фармакологічні, хімічні і фізичні
маніпуляції.
Кров’яний допінг - це застосування крові або продуктів на ії основі з метою збільшення кількості
еритроцитів в організмі. При цьому росте об’єм кисню, що надходить до м’язів і, відповідно, пидвищується
витриваліст. Для цих цілей використовується кров, раніше узята у цього
спортсмена або в іншої людини.
Які медичні причини прийому крові
або ії продуктівя?
У
медицині червоні кров’яні клітини застосовуються при
лікуванні важких форм анемії, при значних крововтратах після хірургічних
операцій або в результаті травм.
Чому кров’яний допінг заборонений?
Штучно
підвищений об’єм кисню, який перносится по
організму, покращує фізичні кондиції спортсменів і тому дає несправедливу
перевагу. Кров’яний допінг в основному
застосовується в тих видах спорту, де на перший план виходить витривалість – в
бігу на середні і довгі дистанції, велоспорті та лижних гонках.
Побічні ефекти
Застосування
кров’яног допінгу може нести серйозну
загрозу здоров’ю, в числі побічних ефектів
можливі:
-алергічні реакції (від висипу і лихоманки
до захворювань нирок) при використовуванні не тієї групи крові;
-збільшення виділення жовчі;
-перевантаження кровообігу;
-тромби, серцева недостатність і срцевий
напад;
-метаболічний шок.
Спортсмен,
що використовує кров іншої людини, ризикує одержати проблеми з імунною системою, лихоманку і
вірусні інфекції, такі як гепатит або СНІД.
Наркотичні анальгетики – знімють біль.
Прикладами
таких наркотиків можуть бути героїн, морфій, кодеїн і меперідін.
Наркотичні
аналгетики діють на мозок так, що відчуття болю слабшає.
Наркотичні
анальгетики мають широкий спектр застосувань в медицині. Вони використовуються
для зняття болю, лікування діареї, кашлю, як додатковий засіб до загальних
знеболюючих.
Чому заборонені наркотичні
анальгетики?
Пошкодження
тканин завжди асоціюється з болем.
Наркотичні
анальгетики можуть використовуватися для зменшення або зняття болю, викликаного
травмою або хворобою, для отримання можливості тренуватися довше і
інтенсивніше. Це може бути дуже небезпечно, оскільки ці речовини лише
приховають біль. Помилкове відчуття упевненості і безпеки може примусити
спортсмена проігнорувати потеційно серйозне пошкодження. Наркотичні анальгетики
притупляють відчуття тривоги, що штучно підвищує кондиції спортсмена.
Побічні ефекти
Окрім
підвищеного ризику посилити травму, застосування наркотиків може спричинити
наступні небезпечні наслідки:
-втрата координації, рівноваги і
концентрації;
-сонливість;
-нудота і блювота;
-звуження зіниць;
-пониження частоти дихання;
-зменшення частоти серцебиття.
Тривале
використовування наркотиків викликає звикання і залежність, а також знижену
чутливість до їх дії. При стриманості, після тривалого прийому наркотичних
речовин, виникають такі симптоми як підвищена секреція, діарея і фізичний
діскомфорт.
Пидвищені
дозування цих засобів можуть привести до пригноблення дихальної системи, що
може виявитися фатальним. Наркотичні анальгетики викликають відчуття ейфорії і переоцінку
власних можливостей.
ЩО
НЕОБХІДНО ПАМ ’ ЯТАТИ
Не дивлячись на те, що міжнародна федерація і персонал (тренер і
спортивний лікар) виконують важливу роль в наданні спортсмену інформації про
всі аспекти допінг-контролю, основна
відповідальність лежить на спортсменові. Саме спортсмен відповідальний за все,
що потрапляє в його організм, і він повинен знати антидопінгові правила.
Спортсменам також слід:
• Детально вивчити антидопінговий кодекс.
• Знати, які субстанції заборонені у вашому виді спорту.
• Доводити до відома лікаря або фармацевта про те, що ви можете бути піддані допінг-контролю.
• Консультуватися з антидопінговою організацією або
організаторами змагань у випадку, якщо за медичними показниками вам необхідний
прийом субстанцій, що входять до забороненого списку, в цьому випадку необхідно
НАПЕРЕД зробити запит на терапевтичне застосування.
• Обережно відноситися до неліцензованих препаратів, таких як харчові добавки або гомеопатичні засоби,
оскільки вони можуть містити заборонені субстанції. Надавати інформацію про
своє місцезнаходження і бути доступним для тестування у разі потреби.
